примушувати дати

См. также в других словарях:

• сповідати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. 2) Розповідати на сповіді про свої гріхи. 3) перен., розм. Примушувати відверто зізнатися в чому небудь, розповісти про щось. ||… …   Український тлумачний словник

• витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… …   Український тлумачний словник

• випитувати — 1) = випитати (наполегливо, настирливо звертатися до когось із запитаннями, намагаючись дізнатися про кого / що н.), допитувати, допитати, допитуватися, допитатися; видобувати, видобути, витягати, витягувати, витягти, витягнути (докладаючи зусиль …   Словник синонімів української мови

• руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити …   Словник синонімів української мови

• зоставляти — я/ю, я/єш, недок., зоста/вити, влю, виш; мн. зоста/влять; док., перех., рідко. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого , що небудь. || на кого. Вирушаючи кудись, залишати кого , що небудь під чиїмось доглядом.… …   Український тлумачний словник

• пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… …   Український тлумачний словник

• кидати — аю, аєш, недок., ки/нути, ну, неш, док., перех. 1) також чим. Махнувши рукою (руками), примушувати летіти, падати те, що є в руці (в руках). || Опускати, занурювати (в рідину). || Викидати. || перев. безос. Сильно хитати, гойдати; підкидати. ••… …   Український тлумачний словник

• сунути — I сун ути ну/, не/ш, док. 1) перех. Швидким рухом вкласти, засунути що небудь кудись. || Квапливо, недбало покласти що небудь кудись. || Дати щось кому небудь квапливо, недбало чи потай. || також без додатка, розм. Дати хабара. •• Суну/ти ру/ку… …   Український тлумачний словник

• видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… …   Український тлумачний словник

• здавати — здаю/, здає/ш, недок., зда/ти, здам, здаси/, док. 1) перех. Передавати (обов язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. || Віддавати для подальшого використання. Здавати зміну. Здавати справи. 2) перех. Віддавати або …   Український тлумачний словник

• надавати — I даю/, дає/ш, док., розм. 1) перех. Дати що небудь у якійсь кількості або в кілька заходів. 2) неперех. Побити кого небудь. Надавати ляпасів. Надавати стусанів. 3) неперех. Завдати поразки кому небудь, перемогти когось. 4) перех., діал.… …   Український тлумачний словник